На території області відмічено шкодочинність личинок сарани, які становлять серйозну небезпеку сільськогосподарським культурам. Сарана завжди з`являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити, тому постійно необхідно бути готовим до її навали. Наразі триває розвиток саранових, переважно нестадних видів, що живляться у місцях резервації (пасовищах, неугіддях, багаторічних травах), подекуди у крайових смугах цукрових буряків, соняшнику.
Саранові — злісні вегетаріанці, але тільки декілька видів утворюють величезні зграї та мандрують на значні відстані, приносячи загибель усьому, що росте. Пошкоджує листя, стебла, плоди різноманітних сільськогосподарських і лісових культур — хлібних злаків, бобових трав, кукурудзи, соняшнику, зернобобових, овочевих, баштанних, технічних, лікарських, плодових культур, винограду тощо.
Для прийняття рішень щодо захисту посівів поточної вегетації вирішальне значення мають своєчасно і ретельно проведені обстеження сільськогосподарських угідь під час відродження личинок та утворення куліг. Обстежують перш за все угіддя, які торік були заселені сараною. Їх краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах. Обприскування виконують за чисельності італійського пруса 2–5, нестадних саранових — 10–15 екз. на кв. м. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення саранчи потрібно завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері (коли комахи перебувають на рослинах) інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» із обов’язковим дотриманням інструкцій по техніці безпеки при роботі з пестицидами.
Стратегія і тактика регулювання чисельності саранових будується на основі ефективного поєднання агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів.