Під час війни умови труда українців змінилися — зараз вони регулюються Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який було прийнято 15 березня 2022 року.
Право на відпочинок у працівників зберігається, проте його термін може зменшуватися, також щодо відпусток та вихідних діють нові правила та обмеження. Про них розповілиспеціалісти Юридичного порадника для ВПО.
Вихідні та неробочі дні
Одна з головних змін — у святкові та неробочі дні, які передбачені ст. 73 КЗпП, вихідні дні під час війни не встановлюються. Тобто, роботодавець має право не оголошувати вихідний 1 січня, 8 березня або 24 серпня. Ці дні оплачуються працівникам так само, як і всі інші — доплат за роботу у святковий період не передбачено. Крім того, раніше тривалість робочого часу напередодні вихідних і неробочих днів скорочувалася на одну годину — зараз таке правило не діє. І, відповідно, у випадку, коли святковий день збігається з вихідним, вихідний не переноситься на наступний після нього день.
Крім того, хоча статтею 71 КЗпП заборонена робота у вихідні дні, окрім виняткових обставин і лише за попереднім погодженням з профспілкою, у воєнний час цю заборону скасували.
Відпустки — щорічні та безкоштовні
Під час війни роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Виняток становлять відпустка у зв’язку вагітністю та пологами, а також відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, тривалість щорічної основної відпустки може бути обмежена до 24 календарних днів на рік. Якщо працівники мають право на довший відпочинок, різницю переносять на період після скасування воєнного стану. Проте, обмеження тривалості відпустки — право, а не обовʼязок роботодавця, тож за рішенням керівництва вона цілком може тривати більше ніж 24 дні.
Крім того, при визначенні тривалості щорічних відпусток, якщо на них припадають святкові і неробочі дні, відпочинок не продовжується, як це було у мирний час.
Проте, термін безкоштовної відпустки для працівників збільшився. Раніше робітник міг брати не більше 15 днів, зараз ця норма не діє. До того ж, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Відпустка більшої тривалості також може надаватися, але у такому разі необхідне погодження роботодавця. При цьому час перебування у такій відпустці «за свій рахунок» не зараховується до страхового стажу та стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.