Ніжна шкіра немовлят дуже сприйнятлива до різних зовнішніх подразників. Пелюшковий дерматит - це подразнення шкіри в області сідниць і стегон, що виникає внаслідок фізичного, хімічного або мікробного впливу. Захворювання негативно впливає не тільки на стан шкіри, але і на нервову систему та рівень загального розвитку дитини. Докладніше про пелюшковий дерматит читайте на volyn.com.ua!
Пелюшковий дерматит частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків. Шифр Міжнародної класифікації хвороб МКБ-10 L22. Вперше опис цього патологічного стану шкіри немовлят було зроблено понад 120 років тому.
Класифікація пелюшкового дерматиту
Загальноприйнятої класифікації в медицині зараз не існує. Залежно від факторів, що спровокували явище, а також від локалізації та рівня тяжкості подразнення, можна виділити такі види пелюшкового дерматиту:
- дерматит, що виник у результаті тертя - форма захворювання, що найбільш часто зустрічається, викликана контактом шкіри сідниць і внутрішньої сторони стегон з сечею і калом, зазвичай зустрічається у грудних дітей другої половини першого року життя (7-12 місяців);
- контактний ірритантний пелюшковий дерматит – почервоніння та висипання локалізуються в області лобка, анального отвору, внутрішньої частини стегон та нижньої частини живота, рівень ураження може варіювати від слабкого почервоніння до сильного роздратування з появою папул та ерозій;
- дерматит, ускладнений кандидозом – причиною захворювання є грибки кандида, для захворювання характерна наявність ериматозних плям на опуклих поверхнях та в пахвинних складках, висипання локалізуються на нижній частині живота, на попі можуть виходити за межі підгузника.
Для того, щоб визначити, чим лікувати пелюшковий дерматит, звертають увагу на причини, що його спровокують. Іноді досить частіше міняти памперс та приділити більше уваги гігієні шкіри дитини. Якщо пелюшковий дерматит викликаний грибками, потрібне застосування протигрибкових засобів. Для цього потрібно розглянути, чому виникає роздратування підгузків.
Причини пелюшкового дерматиту
Головним фактором, що схиляє до появи дерматиту, є особливості шкіри немовляти. Це відносна незрілість шкірних покровів, схильність до травматизації, дефіцит вологи у верхньому шарі шкіри, недосконалість терморегуляторної та імунної функції. Ці особливості роблять шкіру немовля сприйнятливою до будь-якого зовнішнього подразника.
Пелюшковий дерматит частіше розвивається у ослаблених немовлят, які страждають на дефіцит ваги або неврологічними проблемами, у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, народжених недоношеними, а також у немовлят з порушеннями шлунково-кишкового тракту (часті проноси).