Роль пропагандистів у війні росії з Україною
Війна зі зброєю в руках на полі бою - це лише частина великого комплексу дій з боку ворога.
Один з пріоритетних напрямків війни сьогодні також є інформація. Недарма у росії виділяється неймовірна кількість коштів для утримання штату пропагандистів та ботів, які підігрівають бажання росіян їхати в Україну на захист “руського міра”, ризикуючи власним життям.
У риториці російських медіа і в соціальних мережах часто зустрічається зневажливе ставлення до українців. Що там говорити, якщо президент путін сам поширює меседжі про неповноцінність української культури та мови, відмовляється визнати, що українці - це народ зі своєю історією та традиціями. Росіяни звикли нас вважати “молодшим братом”, називають нас “малоросами”, самі іменуються “великоросами”.
Це заперечення української державності й ідентичності остаточно вкорінилося у російське суспільство.
Російські пропагандисти тільки зміцнюють ці ідеї і “виховують” у своїх громадян ненависть до українців. Вони вкладають у голови росіян параноїдальні меседжі про нацистів, розробників біолабораторій, плани українців щодо нападу на їх країну і нелюдські звірства наших військових.
Це, з першого погляду, звучить дуже абсурдно, якби не одне “але”. Російська аудиторія свято вірить у те, що говорять з екранів телевізорів і здебільшого розділяє цю думку. Потім з’являються “захисники руського міра”, які ціною власного життя їдуть у сусідню країну, аби вбивати і “звільняти” Україну.
Пропаганда нещадно бреше своїй аудиторії. Поширюються чисельні меседжі, ніби військові в Україні використовують цивільних людей, як живий щит, не дозволяють їм евакуюватись і тримають у підвалах. Російський глядач в умовному Хабаровську, не знаючи реальної ситуації, повірить у злих українців та вчергове обуриться їх “звірствами”.
Як російські ЗМІ забрехались про гуманітарну катастрофу в Краматорську та Слов’янську
А тут ще продукти в магазині подорожчали, сусід Ваня “героїчно загинув під час спецоперації”, заробітну плату затримують. З екранів російського телебачення починають волати про те, що треба об’єднуватись і боротись проти нещадних ворогів-українців, пропонують йти захищати “руський мір” за гарну зарплату і бути героєм.
Ця пропаганда кожен день ллється у вуха росіян. У цей же час в країні тотальна цензура, війну забороняють називати війною, саджають у тюрму за пацифістські висловлювання.
Варто визнати, що пропаганда зробила значний вклад у війну росії проти України і продовжує “качати” своє суспільство у цьому напрямку.
Градус ненависті збільшується, адже росіяни почали втрачати своїх рідних і близьких у цій війні, а з екранів телевізорів продовжують кричати про “біологічну зброю, звірства нацистів і бандерівців” в Україні.
Тому найкращий спосіб протистояти пропаганді - перевіряти інформацію, поширювати правду та викривати недолугі фейки росіян.