"Волонтерство, в принципі, збудоване на довірі". Історія волонтерства на заході України
Повномасштабна війна відкрила багатьом людям очі на події, які у нашій країні тривають вже 9 років. Долучатися до допомоги стали навіть ті, хто весь цей довгий час був далеко від бойових дій.
Ми поспілкувалися з Миколою - волонтером організації “Волонтерський Щит Буковини” та організатором групи чернівчан “Згуртована Роша”.
Чоловік заздалегідь знав, що в Україні розпочнеться повномасштабна війна. Він з його командою на роботі допомагали ще за часів АТО/ООС, але розуміння війни як такої, ніхто з них не мав. Проте заяви про війну Миколай сприйняв серйозно. Він обговорив зі своїми робітниками варіанти розвитку подій, вони запаслися пальним і готувалися морально. Хоча остаточно так ніхто і не вірив у повномасштабне вторгнення.
22 лютого 2022 року Микола створив вайбер-канал для свого району. Він так і називається “Згуртована Роша”. Там чоловік прямим текстом написав, що вважає, що повномасштабна війна почнеться, тому вирішив об’єднати в цій групі усіх сусідів та знайомих для подальшої комунікації. Ввечері 24 лютого там вже було понад 500 людей. За цей час кількість учасників групи зросла до понад 1000 людей. На початку війни там обговорювали підозрілих людей на районі, “маячки” і загублених тварин, а зараз ще й допомагають закривати збори для ЗСУ. За весь цей час група задонатила більше ніж 300 тисяч гривень.
Жінки району збиралися разом і готували домашню їжу для поранених захисників, яких привозили у лікарні Чернівців.
Це дійсно крутий приклад того, як звичайні цивільні люди через групу в вайбері почали активно допомагати не лише один одному, але і захисникам України.
Що стосується безпосередньо волонтерської організації, 25 лютого, на наступний день після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Миколу набрав ще один активний мешканець Чернівців Роман і запропонував об'єднатися та почати щось робити. Так була створена організація “Волонтерський щит Буковини”. По факту, туди увійшли більшість місцевих активістів, які були знайомі між собою.
Перше, що почали робити волонтери - зустрічати людей, переселенців з різних куточків України, де розпочалися бойові дії. Тоді була навала переселенців і їм треба було допомагати.
Волонтери організували офіс. Перші речі, на які був великий запит, закупали виключно за свої гроші. Кинули клич по знайомих. Тоді люди почали приносити одяг, ліки, продукти. За цей час завдяки волонтерам вони розселили близько 500 людей з гарячих точок.
На початку великої війни ще не було розуміння, що робити, куди бігти. І від влади не було якихось конкретних вказівок чи роз’яснень. Тому волонтери робили те, на що йшов запит.
З часом почали допомагати партнери з Польщі, Італії, Румунії, Франції, Німеччини, Швеції і Прибалтики.
“Знайомий знайомого допомагає незнайомому. Насправді кінцевий споживач, кому ти допоміг, ти його в очі ніколи не бачив, ти його не знаєш. Він тобі вдячний, але теж навряд чи в житті колись побачить і пожме тобі руку”.
У більшості випадків про допомогу просять знайомі. Хтось просить про допомогу родичам, друзям, близьким.
“Волонтерство, в принципі, збудоване на довірі”, - говорить Микола.
За час війни волонтери передали на допомогу ЗСУ близько 20 автомобілів, 21 дрон, в тому числі з приладами нічного бачення, 28 тепловізорів, близько 50 біноклів, монокулярів, систем нічного бачення та приладів спостереження, 12 генераторів різної потужності передали, 80 електрообігрівачів, більше ніж 200 бронежилетів та касок.
Потреби військових за півтора роки війни значно змінились. Якщо зараз збирають на машини, дрони, прилади нічного бачення, то раніше потрібна була навіть банально їжа, спальники, медикаменти, турнікети.
На перших порах передали 50 буржуйок і близько 4 тисяч літрів пального. А на початку потрібні були і спальники, і ліжка, і їжа. Зараз таких банальних потреб набагато менше.
Зазвичай на збір йде 2-3 дні, але певні термінові збори закривали і за півдоби.
Сам же Миколай у Чернівцях став відомим, коли своїй дружині на День Народження подарував дрон для Збройних Сил України. До цього Микола сам від себе дарував дрон для Збройних Сил і дізнався про його результативність.
Дрони - важлива річ на війні зараз. Вони допомагають бачити ворога.
Закривати збори допомагають і звичайні, цивільні люди. Хоча не можна промовчати про те, що гроші в українців закінчуються. Багато бізнесів “просіли” за час повномасштабного вторгнення. Але “донати” продовжуються. І Микола впевнений, будуть продовжуватись, поки війна не закінчиться.
Волонтери часто зустрічаються з військовими, яким допомагають. Це мотивує займатись волонтерством і далі, робити все можливе і неможливе, щоб наблизити перемогу.