Донеччина готується до нового опалювального сезону

Про підготовку підприємств Донеччини до опалювального сезону розповіла на брифінгу заступниця директора департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації Лариса Гусева.

Як відбувається підготовка до наступного опалювального сезону в області? На якому етапі зараз перебувають підготовчі роботи? Чи планується у наступному опалювальному сезоні відновити газозабезпечення, подачу тепла та інших енергоносіїв до тих громад (зокрема прифронтових), які не мали можливості їх отримувати впродовж минулого сезону?

Відповідаючи на ці та низку інших запитань, Лариса Гусева сказала:

«Підготовка до опалювального сезону в області триває з травня місяця. Рекомендований рівень підготовки підприємств ЖКГ до опалювального сезону на 1 вересня має складати 80 відсотків. Втім, у Донецькій області, на жаль, є невелике відставання від рекомендованих цифр. Середня цифра підготовки Донецької області до опалювального сезону зараз складає 63 відсотки. При цьому вищим від 70 відсотків є рівень підготовки до зими в Андріївській, Білозерській, Великоновосілківській, Гродівській, Іллінівській, Костянтинівській, Мирноградській, Покровській, Очеретинській та Слов’янській територіальних громадах. В Очеретинській громаді – вже 94 відсотки. Незважаючи на всі негаразди, пов’язані з війною, у цих громадах відбувається своєчасна підготовка об’єктів до опалювального сезону.

Більш повільними темпами відбувається підготовка до зими у Миколаївській, Комарській, Селидівській, Лиманській та Святогірській громадах. Тут гірші, ніж в інших громадах, показники, і обласна влада вживає заходів для допомоги у проведенні підготовчих робіт. Тож є впевненість, що до 1 жовтня і в цих громадах впораються з поставленими завданнями.

Унаслідок бойових дій в області зруйновано 41 об’єкт водопостачання, 46 об’єктів водовідведення та 110 об’єктів теплопостачання. Це негативно впливає на підготовку до опалювального сезону, і в області залишаються ті громади, в яких відсутнє централізоване опалення і де не буде можливості розпочати опалювальний сезон. Серед таких – Сіверськ, Торецьк, Часів Яр, Вугледар, Авдіївка, Святогірськ та Лиман. У цих громадах поки що або немає газозабезпечення, або зруйновані котельні. Люди, які там залишаються, будуть, як і торік, забезпечені «буржуйками», «булер’янами», дровами, пелетами. Для цього передбачені відповідні програми».

Загалом, за словами Лариси Гусевої, в Донецькій області налічується 35 тисяч господарств, які не матимуть централізованого опалення. Вони потребують забезпечення дровами на загальну суму близько 630 млн гривень.

Заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької ОДА поінформувала, що в області складений перелік громад, яким планують першочергово надати кошти на придбання дров. «Це якраз ті громади, де не буде централізованого опалення, де ми не зможемо його забезпечити. Тому в першу чергу в такі громади ми будемо розподіляти гроші на придбання цих дров», - пояснила вона.

Як здійснюється водозабезпечення у населених пунктах Донеччини? Відповідаючи на це запитання, Лариса Гусева зазначила:

«На жаль, у Донецькій області відчувається нестача води. Причиною - зруйновані ворожими обстрілами об’єкти каналу та Південно-Донбаського водогону, зруйновані дамби греблі Оскільського водосховища. Внаслідок бойових дій зазнала руйнації Рай-Городоцька дамба. Це – саме ті об’єкти, які забезпечували населеним пунктам області достатню кількість води. Тепер, для забезпечення споживачів Покровська і Мирнограда водою, за ініціативи начальника Донецької ОВА Павла Кириленка введено в експлуатацію установки з очистки шахтних вод. Проєкт реалізований за кошти обласного та місцевих бюджетів. У низці інших населених пунктів активізовані роботи з пошуку свердловин та відновлення діяльності свердловин, що подавали воду раніше».

Заступниця директора департаменту ЖКГ також повідомила, що мешканцям області в межах програми «Є Відновлення» вже виплачено 52 мільйона гривень допомоги. За час дії програми надійшло 2417 заяв про компенсацію за пошкоджено чи зруйноване житло. З них розглянуто 1811 заяв, по яких було прийнято 866 позитивних рішень. За цими заявами нараховано 62 мільйона гривень, і левова частина з них вже виплачена.