“Здається, що ти найсамотніша людина на світі”. Як сім’ї військових переживають свята
Грудень і початок січня в Україні були просякнуті новорічними святами. Люди їх святкували попри втому, війну і обстріли, адже це дає змогу відчути життя.
По-особливому у ці дні себе відчувають сім’ї військових. Але замість радості та очікування вони відчувають сум та пригніченість.
Ми поспілкувалися з декількома сім’ями військових, а також психологинею про те, як рідні тих, хто на війні, переживають свята і чому цей період може бути для них найважчим.
***
Чоловік Валерії на війні з 2014 року. Насправді і до повномасштабної війни їм не часто вдавалося відсвяткувати Новий Рік разом. Цього разу також не вийшло. Єдиним плюсом стало те, що на момент Новорічних свят її коханий був не в одному з “гарячих” місць, а на навчанні.
Валерія планувала відзначати Новий Рік з батьками. Але в останній момент до неї приїхала ще й найкраща подруга, тому це все значно скрасило можливий сценарій.
“Знаю, що багато дружин та коханих військових відзначали Новий Рік на самоті. Для когось це цілком нормально, а хтось через це дуже-дуже хвилювався. Дуже боляче насправді, коли твоя кохана людина весь час в небезпеці, ти сама на всі свята, а навколо люди ходять, радіють, сім’ї готуються до святкувань. У такі моменти здається, що ти найсамотніша людина на світі”.
***
Вікторія чекає на чоловіка з початку повномасштабного вторгнення. Він за власним бажанням пішов захищати Україну.
Напередодні Новорічних свят дівчина не мала настрою взагалі. Свята не відчувалися.
“Це постійне чорно-біле очікування. Ні День народження, ні новорічні свята тебе не втішають”.
Часто відвідують думки про те, що колись ви так само, як зараз інші, готувалися до святкування, купляли подарунки, робили один одному сюрпризи, були поруч. А зараз цього всього немає.
“Невже я залишилась жива? Невже я витерпіла 2023 рік. Я жива, мій чоловік живий. Це шок”, - єдині думки, які крутилися в голові Вікі напередодні закінчення року.
При цьому дуже сильно хотілося відгородитися від усіх, навіть іграшки новорічні та ялинки навіювали тугу і смуток. “Наче запихнули палицю в рану і почали ковиряти там”, - наводить приклад Віка того, які емоції викликала вся ця передноворічна метушня.
“Ці сімейні покупки… Ти дивишся і думаєш, що також так хотіла б, але в тебе навіть уявлення немає, чи ти теж так колись зможеш. У голові: війна буде вічно, вона зі мною назавжди”.
Віка спілкується з дівчатами з групи самопідтримки. Там збираються жінки, кожна з яких чекає свого чоловіка з війни. Спільне очікування дається трошечки легше.
Допомогли вони один одному і цього разу.
Дівчата домовились зустріти Новий Рік разом - бути у колі тих, хто точно зрозуміє і підтримає. Вікторія сподівалася, що її це відволіче, стане тим самим ковтком свіжого повітря.
“Сталося так, що мене це не відволікло, а навпаки - пригнітило. Я зараз максимально відходжу від теми війни. У мене просто навіть немає ресурсу обговорювати, як це набридло. Я пливу за течією...”
Попри важкість після зустрічі, Віка отримала неймовірні емоції. Це дуже зблизило дівчат.
“Добре, що ми є одна в одної. Важко, що ми є одна в одної через цю війну”.
***
Олі 19. Вона вже стала дружиною військового, який пішов на війну добровольцем ще у лютому 2022 року.
Вже вдруге вона відзначала Різдво та Новий Рік на самоті.
Її родичі за кордоном, а чоловіка не відпустили у ці дати додому. Проте, дівчина не засмучується. У Олі була можливість розділити ці дні з друзями та близькими, але вона не захотіла.
“Я не хотіла, щоб мій настрій псував іншим свята. Мені було сумно і образливо, що ось так багато сімей разом, а ми - ні. Різдво я провела доволі спокійно. Сходила до церкви і все. А ось в Новий Рік трохи поплакала. Ми стелефонувалися з чоловіком о 12 ночі по відео. Моє щастя, що він тоді був на зв’язку”.
***
Психолог з Донеччини Наталія Трояновська розказала, чому багато людей може загострено відчувати смуток напередодні свят та як це проживати.
“З давніх часів сімейні свята об’єднують покоління, створюють традицію зустрічей у родинному колі. З дитинства люди привчаються готуватися і чекати свята – обирають і купують подарунки, готують святкову вечерю, прикрашають оселю… Останнім часом атмосфера свята підсилюється рекламою з мас-медіа – багато фільмів про щасливі родинні свята, веселощі, дружні вечері.
На жаль, в умовах воєнних дій усе, що раніше приносило світлу та чисту радість, зараз може ставати тригером. Особливо пригнічено почувають себе родини військових.
Перед святами, коли зазвичай очікується радість та щастя, сім'ї військових можуть зіткнутися з низкою складнощів та емоційних труднощів.
Однією з основних причин, через які сім'ї військових можуть почуватися пригнічено, є відсутність близькості та розлука з близькими. Військові часто перебувають у зоні бойових дій чи тривалих відрядженнях, що залишає сім'ї без підтримки та спілкування з коханими. Це може викликати почуття самотності та туги, особливо під час свят, коли важливо бути разом із сім'єю.
Крім того, постійна тривога за безпеку та здоров'я рідних військових також може негативно впливати на емоційний стан сімей. Занепокоєння і страх за життя та благополуччя близьких можуть викликати депресію та тривогу, особливо в період свят, коли важливо насолоджуватися часом із сім'єю. Важливо, що кожна сім'я є унікальною і може стикатися з різними викликами і труднощами.
Як можна проживати негативні відчуття? Розповідати, ділитися, знаходити тих, кому ти небайдужий, хто вислухає і підтримає. І коли накочуються ті відчуття, а людина залишається сама, немає з ким їх розділити, вони, на жаль, лише посилюються”.
Цікаво, що говорячи про коханих, жінки військових часто звертають увагу саме на їхню безпеку та емоції, а не свої. Тому психологи і говорять, що звертати увагу на себе, всередину себе - дуже важливо.
Під час розмови ніхто з дівчат не говорив про свій страх обстрілів, але всі - про страх за життя рідної людини.